Сучасна шкільна освіта в Україні спрямована на надання учневі необхідних знань, вироблення вмінь і навичок, за період навчання він має засвоїти багато фактичного матеріалу. Натомість школа сьогодні не достатньо навчає школярів приймати рішення, використовувати інформаційні та комунікаційні технології, критично мислити, вирішувати конфлікти, орієнтуватись на ринку праці тощо. Зміст освіти сьогодні не достатньо відповідає потребам суспільства та ринку праці, не спрямований на набуття необхідних життєвих компетентностей. Ті зміни, що відбувались в галузі освіти України за останні 10 років, поглибили переобтяження навчальних програм і підручників фактичним матеріалом, оскільки ще за радянських часів домінував енциклопедичний підхід до структурування змісту освіти.
Одним зі шляхів оновлення змісту освіти й узгодження його із сучасними потребами, інтеграцією до європейського та світового освітніх просторів є орієнтація навчальних програм на набуття ключових компетентностей та на створення ефективних механізмів їх запровадження.
Як показує досвід багатьох європейських країн, що займались визначенням, відбором і впровадженням ключових компетентностей, останнім часом відбулась орієнтація програм і педагогічних технологій на компетентнісний підхід. Водночас засвоєння учнями ключових компетентностей ураховується при оцінюванні навчальних досягнень учнів. Ключові компетентності мають стати основою процесу оцінювання навчальних досягнень і в українській школі. У цьому дослідженні проведено порівняння процесу відбору ключових компетентностей у різних країнах (Нідерланди, Бельгія, Австрія та ін.), зроблено класифікацію й узагальнення їх переліку, подано рекомендації щодо перших кроків упровадження ключових компетентностей в освітній процес у вітчизняній школі.
Поділіться власною думкою стосовно створення в Україні НУШ? Чи можливо запровадити політику вільного навчання серед учнів старшої школиб якщо так то як її впровадити?
ОтветитьУдалитьПід час нашого з вами навчання у школі, я впевнена, ми всі жалілися на те, що навчання - це суцільне страждання. Не відбувається нічого цікавого, загалом: просто вчимо сухий матеріал. Звичайно, ми чекали на зміни, які змогли б, по-перше, змінити навчальний процес таким чином, щоб він міг зацікатити нас, учнів, і, по-друге, вималювати зрозумілу картину того, навіщо ми вчимося і чого зможемо досягти наприкінці.
УдалитьОсобливо я рада, що в українскій школі почалися відчутні зміни, але ці зміни не ідеальні, і до всього, що наша держава береться реформувати, треба відноситися з долею скептицизму і оцінювати адекватно.
Коли ми говоримо про учнів старшої школи, ми не маємо забувати психологічні особливості цього віку, і якщо правильно підступитися до навчального процесу (тобто давати достатньо свободи, але не забувати здійснювати гідну кураторсбку роботу) впроваджені зміни отримають гарний результат на практиці, тому вільне навчання тут можливе.
Дійсно, проф-орієнтованість - це те, чим варто було б зайнятись років ще з 10 назад. Зараз навчання в школі майже ніхто в серйоз не сприймає. І що ж виходить? ми даремно витрачаємо з десяток років лиш для того, щоб навчитися писати, читати та рахувати? Адже, по суті, лиш з цими навичками ми і приходимо у ВУЗи, щоб *там* уже вивчити щось, що може нам якось знадобитись у професійній діяльності.
ОтветитьУдалитьВитрачати 11 (або, вже, 12) років на здобуття навичків у читанні, рахуванні та письмі - це дійсно даремно витраченний час. Це теж саме, якщо кухар декілька років вчився би чистити картоплю.
УдалитьДля еффективного навчання ми кожен раз маємо отримувати завдання зі скалднішим рівнем, ті завдання, які вимагають від нас напруження мозку. Проте постійно вчити якісь загальну догми - теж не продуктивно.
Починаючи вже з середини середньої школи (вибачте за тавтологію), на мою думку, вже варто починати курс навчання з проф-орієнтовантування, який буде стосуватися не тільки теоритичної підготовки майбутніх фахівців, але й вміщувати у собі практичний елемент.